Формула кохання графа Каліостро - НеДіля

Ти не знаєш про що я,

Я не знаю про що ти,

Нам замало тих слів,

Які придумали люди.

Ти мовчиш не тому що,

Я мовчу не тому що,

Просто близько мочей

Можна дещо сказати.

Приспів:

Чи замало нам треба,

Щоб закохатися?

Чи багато нам треба,

Щоб об'єднатися?

І слова, навіть, зайві

Будуть, як грати.

Чи достатньо нам

Просто кохати?

Між планетами Сонце,

Як в кімнаті віконце.

Там буває похмуро,

А буває і весело.

Час від часу зникаєм,

Потім знов зустрічаєм,

Але відстань відносим —

Нам не порахувати.

Приспів.

Навіть граф Каліостро

Посміхався так гостро,

Але формулу кохання

Так і не зміг розгадати.

Уно-уно моменто,

Окрім всіх елементів,

Хто згадає про що я?

Хто розкриє нам карти?

Приспів.

(2)

Non sai di cosa sto parlando,

Non so di cosa stai parlando,

Non abbiamo abbastanza di quelle parole

Quali persone hanno inventato.

Stai zitto non perché

Non sto zitto perché,

Proprio vicino all'urina

Qualcosa si può dire.

Coro:

Abbiamo quasi bisogno,

Innamorarsi?

Di quanto abbiamo bisogno

Unire?

E le parole sono persino superflue

Ci sarà come si gioca.

Ci basta?

Solo amore?

Tra i pianeti il ​​Sole,

Come una finestra in una stanza.

È cupo lì,

E a volte è divertente.

Di tanto in tanto spariamo,

Poi ci incontriamo di nuovo,

Ma la distanza che prendiamo -

Non contiamo.

Coro.

Anche il conte Cagliostro

Sorrise così acutamente,

Ma la formula dell'amore

Non riuscivo a capirlo.

Momento uno-uno,

Oltre a tutti gli elementi

Chi ricorderà cosa sono?

Chi ci rivelerà le carte?

Coro.

(2)