Не треба - Скрябін

Коли голосом неба покличуть тебе десь за хмари,

Ти тiкай собi сам, не жалiй, шо кидаєш той свiт.

Три копiйки за смiх, три копiйки за заплаканi очi,

Всьо, шо саме дорожче вже давно не коштує тут нiц.

Не треба…

Ну i нiби-то всьо i нiчого вже казати не треба,

І розумнi слова поховалися тихо в книжках.

Твої сни кольоровi i теплi з сумними очима

Залишають тебе — не для них твоє нове життя.

Програш

Не треба квiти зiв’ялi малювати на стiнах,

Не треба шукати тi речi, якi не губили.

Не треба казати собi, шо народишся ше раз,

Не треба ловити птахiв, якi заблудились.

Quando la voce del cielo ti chiama da qualche parte dietro le nuvole,

Scappi da te stesso, non pentirti di aver lasciato quel mondo.

Tre copechi per le risate, tre copechi per gli occhi pieni di lacrime,

Tutto ciò che è più costoso non vale niente qui da molto tempo.

Non c'è bisogno…

Ebbene, come se si dovesse dire tutto e niente,

E le parole intelligenti erano nascoste silenziosamente nei libri.

I tuoi sogni sono colorati e caldi con occhi tristi

Ti lasciano - non per loro la tua nuova vita.

Perdita

Non devi dipingere fiori appassiti sui muri,

Non devi cercare le cose che non hai perso.

Non devi dire a te stesso che rinascerai,

Non dovresti catturare uccelli randagi.