Рiдна мати моя - Александр Малинин

Рідна мати моя, ти ночей не доспала,

Ти водила мене у поля край села,

І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,

І рушник вишиваний на щастя дала.

І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,

І рушник вишиваний на щастя, на долю дала.

Хай на ньому цвіте росяниста доріжка,

І зелені луги, й солов'їні гаї,

І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка,

І засмучені очі хороші твої.

І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка,

І засмучені очі хороші, блакитні твої.

Я візьму той рушник, простелю, наче долю,

В тихім шелесті трав, в щебетанні дібров.

І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю:

І дитинство, й розлука, і вірна любов.

І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю:

І дитинство, й розлука, й твоя материнська любов.

Mia cara madre, non hai dormito la notte,

Mi hai portato nei campi vicino al villaggio,

E da lontano mi hai visto partire all'alba,

E l'asciugamano ricamato fortunatamente ha dato.

E da lontano mi hai visto partire all'alba,

E l'asciugamano ricamato per la felicità, per fortuna.

Lascia che il sentiero di rugiada fiorisca su di esso,

E prati verdi e boschi di usignoli,

E il tuo immancabile sorriso materno gentile,

E i tuoi occhi tristi sono buoni.

E il tuo immancabile sorriso materno gentile,

E gli occhi tristi sono buoni, il tuo blu.

Prenderò quell'asciugamano, lo stenderò come il destino,

Nel silenzioso fruscio dell'erba, nel cinguettio delle querce.

E su quell'asciugamano prenderà vita tutto ciò che è familiare al dolore:

E l'infanzia, e la separazione, e il vero amore.

E su quell'asciugamano prenderà vita tutto ciò che è familiare al dolore:

E l'infanzia, e la separazione, e il tuo amore materno.