Неба мало - Андріана

Піднімалась я у синю вись,

Під своїм крилом сховавши небо,

Несміливо так дивилась вниз,

Знала, що мені туди не треба.

На землі багато так брехні,

Та є іще сліди надії.

І вві сні до себе кликав ти,

І я летіла знов до мрії!..

Приспів:

Цілого неба мало…

Крила свої зламала,

На землю дощами впала

З висока!

Цілого неба мало…

Без тебе життя не знала…

Його на землі шукала —

І знайшла!..

Небо, ти мене за все пробач,

Віддала себе йому одному!

Говорила я душі: Не плач!

Серце виривалось, мов з полону.

Та змогла повірити в любов,

Душа кричала знов: Отямся!

Синя вись благає: Зупинись!

Без бою все одно не здамся!

Приспів.

(2)

Mi sono arrampicato nel cielo blu,

Nascondendo il cielo sotto la sua ala,

Timidamente guardò in basso,

Sapevo che non avevo bisogno di andarci.

Ci sono così tante bugie sulla terra,

E ci sono ancora tracce di speranza.

E in un sogno hai pianto a te stesso,

E sono volato di nuovo nel sogno! ..

Coro:

Tutto il cielo è piccolo...

Ha rotto le sue ali,

Ha piovuto per terra

Dall'alto!

Tutto il cielo è piccolo...

Non conoscevo la vita senza di te...

Lo stavo cercando sulla terra -

E trovato!..

Cielo, perdonami per tutto,

Mi sono data a lui da sola!

Ho detto all'anima: non piangere!

Il mio cuore batteva come un prigioniero.

Ma lei poteva credere nell'amore,

L'anima gridò di nuovo: Ritorna in te!

Il blu chiede l'elemosina: basta!

Non mi arrenderò ancora senza combattere!

Coro.

(2)