Стереодень - Антитіла

Коли сірий екран залишив нам туман і усе в один колір

Чорно-білий ефір і на всі полюси чорно-білий закон

Ми сховались у тінь, ми забули про сон, ми закинули телефон

Тільки море ідей, океани думок і оголений мікрофон

І в новий стереодень ми візьмем більше ніж нам треба

В новий стереодень залишим більше ніж слова

В новий стереодень зійдемо вітром теплим з неба

В новий стереодень антитіла…

Коли голос один проти тисячі слів, він не вартий нічого,

А коли він живе у полоні гітар — не забути його

Ніби ранішній сон, ніби дивне тепло, ніби сонячне золото

Він за нами прийде, стане кожним із нас, не помітить ніхто

Стереодень…

Quando lo schermo grigio ci ha lasciato nebbia e tutto in un solo colore

Etere bianco e nero e legge in bianco e nero a tutti i poli

Ci siamo nascosti nell'ombra, ci siamo dimenticati del sonno, abbiamo lasciato cadere il telefono

Solo un mare di idee, oceani di pensieri e un microfono nudo

E nel nuovo stereo prenderemo più del necessario

Nel nuovo giorno dello stereo lasceremo più delle parole

In una nuova giornata da stereo, scenderemo con un vento caldo dal cielo

Nel nuovo anticorpo stereo...

Quando una voce è contro mille parole, non vale niente,

E quando vive nella prigionia delle chitarre, non dimenticarlo

Come un sogno mattutino, come uno strano calore, come l'oro del sole

Verrà dopo di noi, diventerà ognuno di noi, nessuno se ne accorgerà

Stereo…