Біла-біла - Гайдамаки

Ой, Біла-біла,

Ти самого чорта з розуму би звела.

Я на край землі пішов би за тобою,

А би тільки цілували губи твої.

Ой, Біла-біла.

Ти — як та ружа,

Поколола серце кожного би мужа.

Він на Тебе таку тільки би дивився,

На твою напасну вроду би молився,

Ой, Біла-біла.

З неба не впадеш,

Та й нікому твоє серце не покажеш,

Там на небі, наче, хто на скрипці грає,

А мені здається, що мене кохає

Ой, Біла-біла.

Зими і весни,

Поможіть мені до неї си донести,

Шляк трафляє мене, п’яного, в дорозі,

Усіх країн мені до дупи поліцаї,

Ой, Біла-біла.

Oh, bianco-bianco,

Faresti impazzire il diavolo.

Ti seguirei fino ai confini della terra,

Se solo baciassero le tue labbra.

Oh, bianco-bianco.

Sei come quella rosa,

Ha trafitto il cuore di ogni marito.

Ti guarderebbe solo così,

Vorrei pregare per il tuo attacco,

Oh, bianco-bianco.

Non cadrai dal cielo,

E non mostrerai il tuo cuore a nessuno,

Là in paradiso, come su un violino,

E mi sembra che mi ami

Oh, bianco-bianco.

Inverno e primavera,

Aiutami a portartelo,

La scoria mi colpisce, ubriaco, sulla strada,

Tutti i paesi per il mio culo poliziotti,

Oh, bianco-bianco.