Сім бід - Гайдамаки

Як я Тебе був спитав, тай спитав уперше,

Чи підеш Ти за мене, Ти ніц не повіла.

Тягнув хмари дощові небом буйний вітер,

Поламав був квіти враз, перші квіти твої.

Як я Тебе був спитав, тай спитав удруге,

Чи підеш Ти за мене, Ти ніц не повіла.

Недобра була зійшла, небо спопелила,

Упала на землю звізда, любов’ю згоріла.

Як я Тебе був спитав, тай спитав утретє,

Чи підеш Ти за мене, Ти ніц не повіла.

Ти багатшою була, ніде правди діти,

Як у труні лежала, на сім бід світових.

Come ti ho chiesto, hai chiesto per la prima volta,

Mi seguirai, non hai guidato la notte.

I temporali nel cielo piovoso furono sospinti da un vento violento,

Ho rotto i fiori subito, i tuoi primi fiori.

Come ti ho chiesto, te l'ho chiesto una seconda volta,

Mi seguirai, non hai guidato la notte.

Il cattivo è caduto, il cielo è bruciato,

La stella cadde a terra, bruciata d'amore.

Come ti ho chiesto, te l'ho chiesto una terza volta,

Mi seguirai, non hai guidato la notte.

Eri più ricco, da nessuna parte i bambini sono veri,

Mentre giaceva in una bara, sette guai del mondo.