Мовчати - KAZKA

Давай виключим світло і будем мовчати

Про то, шо не можна словами сказати,

Не можна писати, неможливо зіграти,

А тільки мовчати, тихенько мовчати.

Давай мовчати про то, шо дівчати

Не вміють сховати, не можуть спати.

Давай про мене і про тебе мовчати,

Мовчати, аж поки не захочем кричати.

Місяць впав, темно в кімнаті.

Як добре, що ти навчилась мовчати,

Про то, шо ніколи не змогла би збрехати.

Про то, шо ніколи мені не спитатись.

Ми будем з тобою у ліжку лежати,

Лежати, як сніг – водою стікати.

Ми будемо жадно свої сльози ковтати,

А з ними слова, яких не сказати.

Давай помовчу тобі просто на вушко,

Холодною стала чайова кружка.

А ми ще маєм, про шо помовчати...

А ми ще маєм, про шо полежати...

Як світло проб’ється через наші штори,

Ми знову з тобою, як всі заговорим.

А поки ше темно є в нашій кімнаті,

Давай з тобою будем просто...

Spegniamo le luci e stiamo zitti

Su ciò che non si può dire a parole,

Non puoi scrivere, non puoi suonare,

E stai zitto, stai zitto.

Stiamo zitti su cosa sono le ragazze

Non possono nascondersi, non possono dormire.

Stiamo zitti su me e te,

Stai zitto finché non vogliamo gridare.

La luna calò, buia nella stanza.

Com'è bello che tu abbia imparato a tacere,

Su ciò su cui non potrebbe mai mentire.

Su quello che non chiederò mai.

Ci sdraieremo a letto con te,

Mentire come neve è correre via dall'acqua.

Inghiottiremo avidamente le nostre lacrime,

E con loro parole che non si possono dire.

Fammi tacere per te,

La tazza si è raffreddata.

E abbiamo ancora qualcosa su cui tacere...

E abbiamo ancora qualcosa su cui mentire...

Mentre la luce irrompe attraverso le nostre tende,

Saremo di nuovo con te, mentre tutti parliamo.

E mentre è ancora buio nella nostra stanza,

Restiamo con te...