Мантра -

Темно вже,

Нiч невiдомих облич,

Стану, як тiнь,

Вiд небес до землi…

Я, наче дим… пiдiймаюсь…

На мене дивиться лiс…

Сам тут чи нi?

Тiло спить, сплять думки…

Я, наче дим… пiдiймаюсь…

На мене дивляться всi,

Я, наче дим, і я зникаю,

Останню нiч горять вогнi…

Тихий шепiт просить мене не ходити в нiч,

Вiн говорить: «Це години тих, хто потойбiч,

Назавжди загублених у темрявi облич».

Все Цей лiс… лiс…

Sta diventando scuro

Notte di volti sconosciuti,

sarò come un'ombra,

Dal cielo alla terra...

Io, come il fumo... mi alzo...

La foresta mi guarda...

Solo qui o no?

Il corpo dorme, i pensieri dormono...

Io, come il fumo... mi alzo...

Tutti mi guardano,

Sono come il fumo e scompaio,

Le luci sono accese ieri sera...

Un dolce sussurro mi chiede di non andare di notte,

Dice: "Queste sono le ore di coloro che sono al di là,

Per sempre perso nell'oscurità del viso.

Tutta questa foresta... foresta...