Не бійся жити - Марія Бурмака

І коли залишилася зовсім сама,

І коли вже здається — світла нема,

Коли небо твоє на колір чужим стає,

Ти б виводила лінії знов на руці,

Впізнавала б надію в кожнім лиці,

Малювала б на склі вогонь —

І розбила б скло.

Не бійся жити — світ для того,

Щоби любити, сонце, дощ і вітер,

Небо, зорі, квіти… Все для тебе.

А ти не бійся жити,

Сонце, дощ і вітер, небо, зорі, квіти,

Світ для того, щоб любити тебе.

Ти ішла по межі, ти ішов по межі,

Тільки знай: ніхто тобі не чужий,

І рука у руці - назавжди твоє тепло.

І не можеш тепер лишитися сам,

Де читаєш мої слова по губам,

Повертає тебе назад моя любов.

Ти у серці своїм — тамований стук,

Ти на дотик, як спалах, навіть на звук,

Ти вже майже летиш — відкрите вікно давно.

Розбивається ніч, ламається час,

Ти гасила вогонь — не згасне свіча,

І не бійся — любов тепер береже тебе.

E quando era completamente sola,

E quando sembra - non c'è luce,

Quando il tuo cielo diventa di colore alieno,

Disegneresti di nuovo le linee sulla tua mano,

Riconoscerei la speranza in ogni volto,

Disegnerei fuoco sul vetro -

E romperebbe il vetro.

Non aver paura di vivere - il mondo per

Ad amare, sole, pioggia e vento,

Cielo, stelle, fiori... Tutto per te.

E non hai paura di vivere,

Sole, pioggia e vento, cielo, stelle, fiori,

Il mondo per amarti.

Hai camminato sul confine, hai camminato sul confine,

Sappi solo: nessuno è un estraneo per te,

E mano nella mano - il tuo calore per sempre.

E non puoi essere solo ora,

Dove leggi le mie parole sulle tue labbra,

Il mio amore ti riporta.

Sei nel tuo cuore - un bussare addomesticato,

Sei un tocco, come un lampo, anche un suono,

Stai quasi volando: la finestra è aperta da molto tempo.

La notte si rompe, il tempo si rompe,

Spegni il fuoco - la candela non si spegne,

E non aver paura: l'amore ora ti protegge.