Вільний Птах - Наталья Могилевская

Серед гір, там де віє буревій,

Вільний птах кохану там шукав.

Серед гір, у ніч та люту заметіль,

Де ти є, озвися, він чекав.

А вона мовчала, бо ображена

На нього чомусь була вона.

І хто зна у чім була його вина,

Ой чи то є, ой чи то так, правда одна.

Серед гір, зійшло зорею в небесах,

Крізь туман невиплаканих сліз.

Він летів до неї, мов додому птах,

І любов їй у долонях ніс.

Він літав, а сил вже майже не було,

А була лютая зима.

Тай згадав він твоїх очей тепло,

Ой чи то є, ой чи то так, знаєш сама.

Серед гір, там де віє буревій,

Вільний птах кохану там шукав.

Серед гір, лиш тільки стихла заметіль,

За своє кохання крила склав.

А вона хотіла вибачить йому,

А вона не змогла.

І хто зна у чім була його вина,

Ой чи то є, ой чи то так, плаче вона.

Tra le montagne, dove soffia la tempesta,

L'uccello libero stava cercando una persona cara lì.

Tra i monti, nella notte e feroce bufera,

Dove sei, chiama, lui stava aspettando.

E lei taceva perché era offesa

Per qualche ragione lei era su di lui.

E chissà qual era la sua colpa,

Oh, o, oh, sì, è vero.

Tra i monti, una stella si levò nel cielo,

Attraverso la nebbia di lacrime non versate.

Volò da lei come un uccello a casa,

E l'amore era nelle sue mani.

Volò, e la sua forza era quasi svanita,

Ed è stato un inverno feroce.

Ty ha ricordato i tuoi occhi con calore,

Oh, se lo è, oh, se lo è, lo sai.

Tra le montagne, dove soffia la tempesta,

L'uccello libero stava cercando una persona cara lì.

Tra le montagne, solo la bufera si placò,

Ha piegato le ali per il suo amore.

E lei voleva perdonarlo,

E lei non poteva.

E chissà qual era la sua colpa,

Oh, sì o no, oh, sì, piange.