Метелик - Rosava

Метелика ловити я не хочу:

Він квітка неба — хай живе собі!

Хай крильцями барвистими тріпоче,

Щоб радісно було мені й тобі.

І квітку лісову не стану рвати,

Її додому я не понесу,

Бо вдома їй джмеля не погойдати

І не попити ранками росу!

І не стеблинку, гілку чи травинку,

Я не ображу — це страшенний гріх!

Бо в кожній з них живе тремка живинка,

Що світиться довірою до всіх.

Non voglio prendere una farfalla:

Egli è il fiore del cielo - che viva per se stesso!

Lascia che le ali colorate sbattano,

Possa io e te essere felici.

E non strapperò il fiore della foresta,

Non la porterò a casa,

Perché non riesce a scuotere un calabrone a casa

E non bere rugiada al mattino!

E non uno stelo, un ramo o un filo d'erba,

Non offenderò: questo è un peccato terribile!

Perché in ognuno di loro vive un uccello tremante,

Che brilla di fiducia in tutti.