Зневірилась - Rosava

Тремтять руки, мов гілля дерев від холоду,

Ниє серце, мов щеня скавчить від голоду.

Все набридло, огидло, пропало,

Все, що розумом вірила, знала.

Приспів:

Зневірилась я, розгубилась,

Мов лебідка, зраджена розбилась.

Зневірилась я, розгубилась,

Мов лебідка, зраджена розбилась.

Шаленіє моя голівонька,

Обламало брехнею мої крилоньки,

Та й спотворило образ мій наклепом,

Розтоптало дух вільний мій соромом.

Приспів

Відпущу я той сором з водицею,

Та й розвіються наклепи маревом,

Тільки ж волю знайду свою птицею,

Бо людині літати не бажано.

Le mani tremano come rami d'albero per il freddo,

Il cuore le fa male come un cucciolo che muore di fame.

Tutto è stanco, disgustato, andato,

Sapeva tutto ciò in cui credeva nella sua mente.

Coro:

mi sono disperato, confuso,

Come un argano, tradito schiantato.

mi sono disperato, confuso,

Come un argano, tradito schiantato.

La mia testolina è matta,

Le mie ali si sono rotte con le bugie,

Sì, e ho distorto la mia immagine con la calunnia,

Ho calpestato il mio spirito libero con vergogna.

Coro

Rilascerò quella vergogna con l'acqua,

Sì, e le calunnie del fantasma si dissiperanno,

Solo io troverò la libertà con il mio uccello,

Perché non è desiderabile che una persona voli.