О-ля-ля -

Жує мене журба — спокою нема.

То було село, а тепер — ферма.

В мене, мов желе, трепетна душа,

Мов лимон кисла, від льоду тонша.

А лице криве, синє, мов жаба.

Трава є - то кайф, а нема — торба.

Тільки дав льону, зміняв на коноплю,

Сиджу — плюю в фонтан, з меду патрон ліплю.

То смоктю дюшес, то жую драже,

Насиплю в воду сіль, то буде суп уже.

Піду куплю кашне не дуже дешеву,

Аж те не мій фасон — злякав на крик сову!

О-ля-ля!

Жує мене журба…

О-ля-ля!

Мене жує…

О-ля-ля!

Жує мене журба…

О-ля-ля!

Мене жує…

Як помну картоплю — то буде пюре,

То буде пюре, як помну картоплю.

Є повна каструля, але усе сире.

Аж те усе сире — з'їм повну каструлю!

У шлункові тягар, гуде, мов в улею.

Зажурно посиджу, знову в фонтан плюю.

Кума теля жене, я око тру до дір.

У неї - ото бюст!

— травма мені на зір.

Покладу я компрес, поб’ю по дереву.

То дуже дужий стрес — запурляю в траву.

Лізе плюгавий дід, пре, ніби, до мене!

Ляпаса дасть швабра, коли наздожене.

О-ля-ля!

Ляпаса дасть швабра…

О-ля-ля!

Коли наздожене…

О-ля-ля!

Ляпаса дасть швабра…

О-ля-ля!

Коли наздожене мене!

Мине моя травма, переляк та нарив.

Їм кашу та батон, наспівую мотив.

Далі пальто продам, амбари зажену.

Валіза при боку — по шосе в далину.

Ото поля кордон, погляну на ниву.

Душу, немов пітон, а то серпом пожну.

Доне моя, на жаль, покину я тебе —

Гірше за ту печаль журба мене шкребе!

О-ля ля!

Гірше за ту печаль…

О-ля ля!

Журба мене шкребе…

О-ля ля!

Гірше за ту печаль…

О-ля ля!

Журба мене шкребе… Журба!

Sto soffrendo, non c'è pace.

Era un villaggio e ora una fattoria.

In me, come gelatina, anima tremante,

Il limone è acido, più sottile del ghiaccio.

E il viso è storto, azzurro come una rana.

L'erba è un brivido, ma non una borsa.

Ho appena dato il lino, cambiato in canapa,

Sono seduto - sputando in una fontana, sto facendo una cartuccia con il miele.

Poi succhio la duchessa, poi mastico le pillole,

Versare il sale nell'acqua, sarà già zuppa.

Comprerò una marmitta non molto economica,

Non è il mio stile: ho spaventato il gufo a piangere!

Oh la la!

Provo dolore…

Oh la la!

mi mastica...

Oh la la!

Provo dolore…

Oh la la!

mi mastica...

Come ricordo le patate, saranno schiacciate,

Sarà schiacciato come ricordo le patate.

C'è una padella piena, ma è tutto crudo.

È tutto crudo: mangia una pentola piena!

Lo stomaco è pesante, ronza come un alveare.

Mi siedo e sputerò di nuovo nella fontana.

Il padrino guida il vitello, io strofino l'occhio ai buchi.

Ha un busto!

- una lesione alla vista.

Mi metto un impacco, colpisco un albero.

È molto stressante - getto nell'erba.

Il nonno moccioso si arrampica, pre, come se, a me!

Schiaffeggerà la scopa quando raggiungerà.

Oh la la!

Lo schiaffo darà una scopa...

Oh la la!

Quando recuperare...

Oh la la!

Lo schiaffo darà una scopa...

Oh la la!

Quando mi raggiunge!

Il mio trauma, la paura e l'ascesso passeranno.

Mangiano porridge e pagnotta, io canto il motivo.

Allora venderò il mio cappotto e scaccerò il fienile.

Valigia a lato - sull'autostrada per la valle.

Ecco il confine del campo, guarderò il campo.

Raccoglierò la mia anima come un pitone.

Mio don, sfortunatamente, ti lascerò -

Peggio di quel dolore, il dolore mi graffia!

Oh la la!

Peggio di quella tristezza...

Oh la la!

Il dolore mi fa male...

Oh la la!

Peggio di quella tristezza...

Oh la la!

Sbrigati mi graffia... Sbrigati!