Воно -

Я так давно не бачився з тобою…

Все валиться з рук — я нічого не можу робити…

Ти маниш мене собою, чаруєш мене собою,

Та краще було б, мабуть, мене просто вбити…

Збудувала для мене замок своїми руками…

Такий неміцний, бо замість каміння — повітря…

А те, що в'ється між нами, а те, що б'ється між нами,

Кидає у прірву, штовхає на вістря, штовхає на вістря…

Воно паралізує, наче погляд кобри…

Воно то манить, то відштовхує, то зве…

Я кохаю тебе — і мені від цього добре!

Але ти не кохаєш мене…

Але ти не кохаєш мене…

Але ти…

І мені від цього зле!

Ти знов переносиш важку гнітючу поразку…

Ти знаєш, що я не піддамся жодного разу…

Я вдягаю холодну маску, не відповідаю на ласку —

І це дратує тебе, і це доводить до сказу!..

Я заманював тебе до пастки своїми словами…

Я розкидував сіті, яких ти не оминула…

А те, що вилось між нами, а те, що билось між нами,

Ще й досі живе, ще й досі про нас не забуло…

Воно паралізує, наче погляд кобри…

Воно то манить, то відштовхує, то зве…

Ти кохаєш мене — і тобі від цього добре!

Але я не кохаю тебе…

Але я не кохаю тебе…

Але я…

І тобі від цього зле!

Non ti vedo da molto tempo...

Tutto sta cadendo a pezzi - non posso fare niente...

Mi seduci con te stesso, mi incanti con te stesso,

Ma sarebbe meglio, forse, uccidermi e basta...

Mi ha costruito un castello con le sue stesse mani...

Così fragile, perché al posto dei sassi, l'aria...

E ciò che si frappone tra noi e ciò che si frappone tra noi,

Getta nell'abisso, spinge sulla punta, spinge sulla punta...

Si paralizza come lo sguardo di un cobra...

Fa cenno, respinge, chiama...

Ti amo - e sono bravo!

Ma tu non mi ami...

Ma tu non mi ami...

Ma tu…

E ne sono stufo!

Stai di nuovo subendo una grave e deprimente sconfitta...

Sai che non mi arrenderò mai...

Indosso una maschera fredda, non rispondo alla gentilezza -

E ti infastidisce, e ti fa impazzire! ..

Ti ho attirato in una trappola con le mie parole...

Stavo spargendo reti che non ti sei perso...

E quello che c'era tra noi, e quello che c'era tra noi,

Vive ancora, non si è ancora dimenticato di noi...

Si paralizza come lo sguardo di un cobra...

Fa cenno, respinge, chiama...

Mi ami - e sei bravo!

Ma io non ti amo...

Ma io non ti amo...

Ma io…

E tu ne sei stufo!