Жити -

Жити безжурно стає все складніше.

Кров випивають останні новини:

Незнайомий герой цей світ залишив,

Знайомий герой в бою загинув.

Все так і штовхає в безодню депресії,

Щоби впав і не виліз із тої прірви.

Волає — приєднуйся до процесії

Поховання Любові, Надії та Віри!

І, часом, здається, що, ніби, піддався,

Плюнув на все, заховався в ілюзії.

Та раптом зустрінеш того, хто не здався,

І одразу оговтуєшся від контузії.

Жити приємно, жити потрібно!

Вдихати повітря на повні груди.

Милуватись красою світанків срібних.

І знати, що поруч є добрі люди.

В мене є мрія — це смішно.

В мене є друзі — це сильно.

Хтось каже мені, що я грішник,

Що я помираю повільно.

Та я не ведуся, одначе,

Мені не уникнути смерті.

Коли усміхаюся, бачу

Усмішки ваші відверті.

Можливо, закину писати,

Стану таким, що не пише.

А ви розтягніть на цитати

Все, що написав я раніше.

І хай зараз так недоречно

Мене хвиля щастя накрила.

Та хтось розпрямляє плечі,

А я розправляю крила.

У списку контактів все більше втрачених,

Але душа відмовляється їх видаляти.

Хай у серці живуть, і це має значення,

Доки пам’ять не прийме цієї втрати.

Є за ким сумувати, але є ким пишатись,

Є кому перейняти хороші манери,

Щоб країну вдягнути у пишні шати

Нового часу, нової ери.

Давайте жити, давайте шукати,

Давайте ставати кращими!

Писати книжки, малювати плакати.

Бути знаючими і значущими.

Всі люди складні, всі люди різні,

Але є кому дарувати постійно:

Одним — добре слово, іншим — пісню,

А декому — просто теплі обійми.

В мене є мрія — це смішно.

В мене є друзі — це сильно.

Хтось каже мені, що я грішник,

Що я помираю повільно.

Та я не ведуся, одначе,

Мені не уникнути смерті.

Коли усміхаюся, бачу

Усмішки ваші відверті.

Можливо, закину писати,

Стану таким, що не пише.

А ви розтягніть на цитати

Все, що написав я раніше.

І хай зараз так недоречно

Мене хвиля щастя накрила.

Та хтось розпрямляє плечі,

А я розправляю крила.

Час не дарує нам жодної миті повернення.

Все, що було, — відбуло, поступово розтануло.

Ніч промине, відчиняємо двері нового дня —

Шаленого, вдалого.

А ті, що пішли, стежать за нами,

Дивлячись з неба очима зоряними.

Хто ми є, якими шляхами

Стаємо творцями, жерцями, воїнами?

Я поживу, я проживу

Життя щасливе, яскраве, натхненне.

Й нікому з тих, кого я люблю,

Не буде соромно за мене.

У мене є мрія — це смішно.

У мене є друзі — це сильно.

Хтось каже мені, що я грішник,

Що я помираю повільно.

Та я не ведуся, одначе,

Мені не уникнути смерті.

Коли усміхаюся, бачу

Усмішки ваші відверті.

Можливо, закину писати,

Стану таким, що не пише.

А ви розтягніть на цитати

Все, що написав я раніше.

І хай зараз так недоречно

Мене хвиля щастя накрила.

Та хтось розпрямляє плечі,

А я розправляю крила.

Sta diventando sempre più difficile vivere spensierati.

L'ultima novità è bere sangue:

Un eroe sconosciuto ha lasciato questo mondo,

Un eroe familiare è morto in battaglia.

Tutto è spinto nell'abisso della depressione,

Cadere e non uscire da quell'abisso.

Grida: unisciti alla processione

Sepoltura di Amore, Speranza e Fede!

E a volte sembra che abbia ceduto,

Sputava su tutto, nascosto in un'illusione.

Ma all'improvviso incontri qualcuno che non si è arreso,

E ti riprendi subito dall'infortunio.

È bello vivere, devi vivere!

Inspira l'aria al massimo.

Ammira la bellezza delle albe d'argento.

E sappi che ci sono brave persone in giro.

Ho un sogno: è divertente.

Ho degli amici - è forte.

Qualcuno mi dice che sono un peccatore,

Che sto morendo lentamente.

Sì, non sono, però,

Non posso evitare la morte.

Quando sorrido, vedo

I tuoi sorrisi sono sinceri.

Forse smetterò di scrivere,

Diventerò uno che non scrive.

E ti allunghi sulle virgolette

Tutto quello che ho scritto prima.

E lascia che sia così inappropriato ora

Un'ondata di felicità mi coprì.

E qualcuno raddrizza le spalle,

E ho spiegato le mie ali.

Nella lista dei contatti sempre più persi,

Ma l'anima si rifiuta di rimuoverli.

Lasciali vivere nel cuore, e conta

Finché la memoria non accetta questa perdita.

C'è qualcuno da perdere, ma c'è qualcuno di cui essere orgogliosi,

C'è qualcuno che adotta le buone maniere,

Per vestire il paese con abiti lussureggianti

Un nuovo tempo, una nuova era.

Viviamo, cerchiamo,

Miglioriamo!

Scrivi libri, disegna poster.

Sii consapevole e significativo.

Tutte le persone sono complesse, tutte le persone sono diverse,

Ma c'è qualcuno che dà costantemente:

A uno - una buona parola, a un altro - una canzone,

E per alcuni - solo calorosi abbracci.

Ho un sogno: è divertente.

Ho degli amici - è forte.

Qualcuno mi dice che sono un peccatore,

Che sto morendo lentamente.

Sì, non sono, però,

Non posso evitare la morte.

Quando sorrido, vedo

I tuoi sorrisi sono sinceri.

Forse smetterò di scrivere,

Diventerò uno che non scrive.

E ti allunghi sulle virgolette

Tutto quello che ho scritto prima.

E lascia che sia così inappropriato ora

Un'ondata di felicità mi coprì.

E qualcuno raddrizza le spalle,

E ho spiegato le mie ali.

Il tempo non ci regala un solo momento di ritorno.

Tutto ciò che è successo - è successo, gradualmente si è sciolto.

Passerà la notte, apriamo la porta di un nuovo giorno -

Pazzo, di successo.

E quelli che se ne sono andati vegliano su di noi,

Guardando dal cielo con occhi stellati.

Chi siamo, in che modo

Stiamo diventando creatori, sacerdoti, guerrieri?

Vivrò, vivrò

La vita è felice, luminosa, stimolante.

E a nessuno di quelli che amo,

Non vergognarti di me.

Ho un sogno: è divertente.

Ho degli amici - è forte.

Qualcuno mi dice che sono un peccatore,

Che sto morendo lentamente.

Sì, non sono, però,

Non posso evitare la morte.

Quando sorrido, vedo

I tuoi sorrisi sono sinceri.

Forse smetterò di scrivere,

Diventerò uno che non scrive.

E ti allunghi sulle virgolette

Tutto quello che ho scritto prima.

E lascia che sia così inappropriato ora

Un'ondata di felicità mi coprì.

E qualcuno raddrizza le spalle,

E ho spiegato le mie ali.