Іній - Vivienne Mort

Куплет 1:

Невже такі безжальні небеса?

Невже зовсім вони не відчувають болю людського?

Мій поводир, сумна моя зоря, чи перший звір.

Який ступив на твоє світло й вірив, не роздумував.

Приспiв:

Мій білий день, мій ніжний іній на губах.

На чорних пелюстках, на ворона крилах.

Пухкий, ти танув, як вода.

І я розпалася на тисячі зірок.

Собою освітила кожен закуток земного тіла.

Куплет 2:

Сказав: якщо я не належала тобі.

Для чого ж я приходила у сни?

Не знаю.

Хто знає, може то була не я.

А от послухай: завдяки йому.

Я полюбила свою музику сумну.

Мене він за один раз.

Приспiв:

Мій білий день, мій ніжний іній на губах.

На чорних пелюстках, на ворона крилах.

Пухкий, ти танув, як вода.

І я розпалася на тисячі зірок.

Собою освітила кожен закуток земного тіла.

Versetto 1:

I cieli sono così spietati?

Non provano affatto il dolore umano?

La mia guida, la mia stella triste, o la prima bestia.

Colui che è venuto alla tua luce e ha creduto, non ha pensato.

Coro:

La mia giornata bianca, la mia delicata brina sulle mie labbra.

Su petali neri, su ali di corvo.

Chubby, ti sei sciolto come l'acqua.

E mi sono diviso in migliaia di stelle.

Ha illuminato ogni angolo e fessura del corpo terreno.

Verso 2:

Disse: se non ti appartenessi.

Perché sono venuto in un sogno?

Non lo so.

Chissà, forse non sono stato io.

Ma ascolta: grazie a lui.

Mi sono innamorato della mia musica triste.

Mi ha preso subito.

Coro:

La mia giornata bianca, la mia delicata brina sulle mie labbra.

Su petali neri, su ali di corvo.

Chubby, ti sei sciolto come l'acqua.

E mi sono diviso in migliaia di stelle.

Ha illuminato ogni angolo e fessura del corpo terreno.