Боги - Воплі Відоплясова

Де ви, боги?

буйні в травні?

В траві влажній

я б ліг у ніг твоїх,

Мов колонади до гори.

Це було у вісімдесят другому,

Я їхав у пазику разом з другом

З Черкас до Кременчугу,

Бачу, ти сидиш в углу.

Відразу я тебе помітив,

Неначе сонце в очі світить,

Що сказати тобі, я не знав,

Довго слова в голові шукав.

Шукав, м’яв, їв квитка.

До тебе сідає товста тітка.

Горами, луками стрибає дорога.

Не швидко, не швидко, заради Бога!

Я боявся тебе облишити,

Я кохаю тебе, чи чуєш ти?

Так схотілося у ту мить

Навіть забутися, впасти до тих ніг,

Мов колонади до гори.

Коли керує серце.

Dove sei, dei?

violento a maggio?

L'erba è bagnata

giacerei ai tuoi piedi,

La lingua del colonnato alla montagna.

Era nell'ottantaduesimo,

Mi sono indebitato con un amico

Da Cherkasy a Kremenchug,

Vedo che sei seduto in un angolo.

ti ho notato subito,

Come se il sole splendesse nei suoi occhi,

Cosa dirti, non lo sapevo

Ho cercato a lungo le parole nella mia testa.

Cercavo, mangiavo, mangiavo un biglietto.

Una zia grassa si siede accanto a te.

La strada salta attraverso montagne e prati.

Non veloce, non veloce, per l'amor di Dio!

avevo paura di lasciarti

Ti amo, hai sentito?

È quello che volevo in quel momento

Anche dimenticare, cadere in quei piedi,

La lingua del colonnato alla montagna.

Quando il cuore controlla.