Кармен - Воплі Відоплясова

У дальній стороні,

Де чорний птах не пролітав,

Де місяць землю осявав,

Там я блукав.

Де чорне дерево стояло

Без листів, без життя.

Казало серце,

Що знайти тебе я мушу.

Очей-ночей твоїх безмежна даль,

Я тану в ній, але ти — вільна, вільна.

Волосся-вітри в’ють, ріка в безодню ллє,

Повторює луна дарма: «Ти — вільна, вільна,

непостійна».

То я блукав,

То клопоту не мав.

То, часом, гіркий

Буває похід.

Але ти — там, звісно,

Бажана — там.

Конєчно, там, там.

Я вірю, встріну непокірну.

Sul lato opposto,

Dove l'uccello nero non ha volato,

Dove la luna splendeva sulla terra,

Ho vagato lì.

Dove c'era l'albero di ebano

Niente lettere, niente vita.

Il cuore ha detto

ti devo trovare.

I tuoi occhi e le tue notti sono distanza sconfinata,

Mi sciolgo in esso, ma tu sei libero, libero.

Il vento scompiglia i capelli, il fiume si riversa nell'abisso,

L'eco ripete invano: "Sei libero, libero,

volatile.

Poi ho vagato,

Non ha avuto problemi.

Questo a volte è amaro

C'è una campagna

Ma tu sei lì, ovviamente,

Desiderabile - lì.

Certo, lì, lì.

Credo che incontrerò i disobbedienti.