Талалай - Воплі Відоплясова

В самотi, рано до світу, розкажу казку зоряну.

Намалюю рай-райдугу, милую я порадую.

Запашні вітри-відуни капосні грають навесні.

Маячними сполохами ми літаєм закохані.

З тобою разом ми долаєм світи,

Несамовитий я, замріяна ти.

Ми обрітаєм спокій, потім знову в політ.

Минали сонми тисяч весен, зоряних літ.

Первинним спалахом займеться наша любов,

У небесах лучитись будем знов і знов…

Безмежно!

Полум’я сяє, світиться, наші аури стрітяться —

Ореоли палаючі, ми лунаєм, єднаючись.

Я полонений світлом твоїх очей,

Пірнаю в сутність тих незнаних речей.

Солодкий сон, мінливий яв, світ запашний,

Не відпущу ніколи я твоєї руки.

Малює розум риси дивних істот,

Бажання нас здіймає раптом до висот захмарних.

Палання наших душ розтопить вічні льоди,

Спричинить катаклізм глобальний, рівень води

Підніметься критично, потім зникне Земля.

Ми — скрізь, і там, і тут, усюди, часу нема!

Зненацька грім, тумани, селі і тайфуни,

Але жагу таку не спиниш, не кажи нікому.

Небокрай, нам ти нагадай про любов нашу, талалай…

In solitudine, all'inizio del mondo, racconterò una storia da star.

Disegnerò un paradiso arcobaleno, tesoro, ti renderò felice.

In primavera soffiano venti fragranti.

Gli amanti volano con i fari.

Con te vinciamo i mondi,

Sono pazzo, stai sognando.

Troviamo la pace, poi voliamo di nuovo.

Sono trascorsi schiere di migliaia di primavere e anni stellari.

Il nostro amore si occuperà del lampo primario,

In paradiso ci uniremo ancora e ancora...

Illimitatamente!

La fiamma brilla, brilla, le nostre aure si incontrano -

Gli aloni stanno bruciando, noi risuoniamo, uniamoci.

Sono rapito dalla luce dei tuoi occhi,

Mi immergo nell'essenza di quelle cose sconosciute.

Dolce sogno, realtà mutevole, mondo profumato,

Non lascerò mai la tua mano.

Disegna i tratti mentali di strane creature,

Il desiderio ci eleva improvvisamente a livelli altissimi.

Il rogo delle nostre anime scioglierà il ghiaccio eterno,

Causerà un cataclisma globale, il livello dell'acqua

Aumenterà in modo critico, quindi la Terra scomparirà.

Siamo ovunque, e lì, e qui, ovunque, non c'è tempo!

Improvvisamente tuoni, nebbie, villaggi e tifoni,

Ma non puoi fermare questa sete, non dirlo a nessuno.

Cielo, ricordaci il nostro amore, talalai...