Мудрий бо німий - Скрябін

Багато-гато років, як я був дуже малий

Всі риби жили в небі, а дерева — в воді

А я ходив до школи на високій горі

І люди були добрі, я був дуже малий

Багато-гато часу і немало вина

Старі сухі дерева догоріли дотла

Нема кого питати, де я маю піти

Не хочуть говорити мої мудрі птахи

Земля собі летіла — осінь-літо-зима

І небо там висіло, де вже нині нема

Я можу набрехати і лишитися сам

Я можу написати і забути слова

Ходили мої ноги, а не видно слідів

Робили мої руки всьо, шо я захотів

Дивились мої очі, але їх вже нема

Колись ше мої губи говорили слова

Приспів:

О-о, мудрий, бо німий…

Я не хочу того всього за собою забирати

І не можу вже ніколи нові гори малювати

Плакати не час, ніхто не хоче того знати

Тільки сльози будуть довго свої знаки малювати

Плакати не час, гаряче море тихо впало

Я лишився на піску і там, де риби повмирали

Вже не чути наші кроки, там нема чого ходити

Я лікарства не шукаю, бо ним можна отравитись

Приспів

Багато-гато років, як я був дуже малий

Всі риби жили в небі, а дерева — в воді

А я ходив до школи на високій горі

І люди були добрі, я був дуже малий

Багато-гато часу і немало вина

Старі сухі дерева догоріли дотла

Нема кого питати, де я маю піти

Не хочуть говорити мої мудрі птахи

Приспів

Molti anni in cui ero molto giovane

Tutti i pesci vivevano nel cielo e gli alberi nell'acqua

E sono andato a scuola su un'alta montagna

E le persone erano brave, io ero molto giovane

Tanto, tanto tempo e tanto vino

Vecchi alberi secchi rasi al suolo

Non c'è nessuno a cui chiedere dove dovrei andare

I miei uccelli saggi non vogliono parlare

La terra volò su se stessa - autunno-estate-inverno

E il cielo era sospeso là, dove non c'è più

Posso mentire ed essere solo

Posso scrivere e dimenticare le parole

I miei piedi camminavano, non si vedevano tracce

Le mie mani hanno fatto tutto ciò che volevo

I miei occhi guardavano, ma sono spariti

Le mie labbra dicevano parole

Coro:

Oh, saggio, perché stupido...

Non voglio portare tutto con me

E non potrò mai più disegnare nuove montagne

Non è il momento di piangere, nessuno vuole saperlo

Solo le lacrime disegneranno i loro segni per molto tempo

Non era il momento di piangere, il mare caldo cadeva piano

Sono rimasto sulla sabbia e dove è morto il pesce

Non possiamo più sentire i nostri passi, non c'è niente per camminare lì

Non sto cercando una cura perché può avvelenarmi

Coro

Molti anni in cui ero molto giovane

Tutti i pesci vivevano nel cielo e gli alberi nell'acqua

E sono andato a scuola su un'alta montagna

E le persone erano brave, io ero molto giovane

Tanto, tanto tempo e tanto vino

Vecchi alberi secchi rasi al suolo

Non c'è nessuno a cui chiedere dove dovrei andare

I miei uccelli saggi non vogliono parlare

Coro