Дощ - Марія Бурмака

Накинь на плечi плащ,

Надворi дощ iде,

Прощаючись не плач

Нiколи i нiде.

Замолено грiхи,

Замовлено таксi,

Розходяться шляхи,

Прощайся, як усi.

Болить — переболить,

Пора iти — iди,

Прощайся не на мить,

Прощайся назавжди.

Йдучи дверей не муч,

Ступивши на порiг,

Сховай подалi ключ,

Щоб вiн знайтись не мiг,

В сирий пiсок зарий

I не шкодуй за ним.

Все одно замок старий

Замiниться новим.

Iржа той ключ знайде,

Не кайсь i не карайсь.

Iди, як дощ iде,

Як дощ, не озирайсь.

Metti un mantello sulla tua spalla,

Sta piovendo fuori,

Dire addio non piange

Mai e da nessuna parte.

chiesto peccati,

Taxi ordinato,

I percorsi divergono,

Dì addio, come tutti gli altri.

Ferire - ammalarsi,

È ora di andare - andare,

Dì addio per un momento,

Dì addio per sempre.

Andare alla porta non tormenta,

Calpestando la soglia,

Nascondi la chiave

Che non si poteva trovare,

Scava nella sabbia cruda

E non dispiacerti per lui.

Tuttavia, il castello è vecchio

Sostituisci con uno nuovo.

Rust trova quella chiave,

Non pentirti e non essere punito.

Vai mentre piove

Come la pioggia, non voltarti indietro.