Верни до мене пам'яте моя - Марія Бурмака

Верни до мене пам’яте моя,

Нехай на серце ляже ваготою

Моя земля з рахманною журбою,

Хай сходить спiвом серце солов’я.

В гаю нiчному, пам’яте, верни,

Із чабрецю, iз лiта, жаротою,

А яблука осiннього достою

В мої червонобокі виснуть сни…

Нехай Дніпра уроча течiя

Немов у сні, у маячні струмує,

І я гукну, і край мене почує,

Верни до мене, пам’яте моя!

Riportami la mia memoria,

Lascia pesare il cuore

La mia terra con misericordioso dolore,

Che il cuore dell'usignolo canti.

Nel bosco notturno, ricorda, torna,

Di timo, d'estate, di caldo,

E le mele autunnali

I sogni sono appesi nelle mie teste rosse...

Lascia scorrere il Dnepr

Come in un sogno, in un faro scorre,

E io piangerò, e la terra mi ascolterà,

Torna da me, mia memoria!