Дзвони - Святослав Вакарчук

Битим шляхом стелиться туман,

З півночі холодний вітер мчить,

На порозі хати чоловік стоїть,

Він заплющив очі та душа не спить.

На руках сліди минулих днів,

На обличчі втомлена печаль,

Аж навколо вітер на хвилину стих

І тоді почути чоловік устиг.

Приспів:

Гей-гей, наші дзвони

Сьогодні задзвонили,

Гей-гей, гей-гей,

Чує вся земля.

Гей-гей, наші дзвони

Сьогодні розбудили

Гей-гей, гей-гей,

Волі немовля.

Ти маленьке немовля, не спи,

Подивись на цей широкий світ,

Будеш в нім щасливим — чоловік сказав

І високо в небо голову підняв.

Приспів.

Гей-гей, наші дзвони

Сьогодні задзвонили,

Гей-гей, гей-гей,

Аж дрижить земля.

Гей-гей, наші дзвони

Сьогодні розбудили

Гей-гей, гей-гей,

Волі немовля…

La nebbia si insinua fuori dai sentieri battuti,

Un vento freddo soffia da nord,

Un uomo sta sulla soglia della casa,

Chiuse gli occhi e la sua anima non dormì.

Sulle mani sono le tracce dei giorni passati,

Sul volto della stanca tristezza,

Tutto intorno il vento si è calmato per un minuto

E poi l'uomo ebbe il tempo di ascoltare.

Coro:

Ehi, ehi, le nostre campane

Oggi hanno chiamato

Hey, hey hey hey

Tutta la terra ascolta.

Ehi, ehi, le nostre campane

Oggi si sono svegliati

Hey, hey hey hey

Voli piccola.

Tu piccola non dormi

Guarda questo vasto mondo

Ne sarai felice, disse l'uomo

E alzò la testa in alto nel cielo.

Coro.

Ehi, ehi, le nostre campane

Oggi hanno chiamato

Hey, hey hey hey

La terra trema.

Ehi, ehi, le nostre campane

Oggi si sono svegliati

Hey, hey hey hey

Voli piccola...