Доля - Таисия Повалий

До тебе прилетіла голубка сизокрила — та не я.

Про щастя говорила, крилами небо вкрила — та не я.

А я на жаль не сміла, тобі сказати: «милий, я твоя.»

Крізь посмішку щасливу дивилася сміливо — та не я.

Приспів:

А я не знала, того не знала, як буде, так і буде — все одно.

А я кохала, і вишивала сльозами мрії долі полотно.

Тебе шукала всюди, казали добрі люди: «Він не твій».

Я відповідь почула в тій пісні, що забула: «Він не твій».

Але вона розлюбить, вона тебе погубить — зрозумій.

Твоя душа заплаче — моя душа пробачить, милий мій.

Приспів:

А я не знала, того не знала, як буде, так і буде — все одно.

А я кохала, і вишивала сльозами мрії долі полотно.

А я не знала, того не знала, як буде, так і буде — все одно.

А я кохала, і вишивала сльозами мрії долі полотно.

Una colomba dalle ali blu è venuta da te, ma non da me.

Ha parlato di felicità, ha coperto il cielo con le sue ali - ma non io.

E purtroppo non ho osato dirti: "caro, sono tuo".

Attraverso un sorriso felice sembrava audacemente - ma non me.

Coro:

E non sapevo, non sapevo come sarebbe stato, e sarà lo stesso.

E ho amato, e ricamato le lacrime della tela del sogno del destino.

Ti cercavo ovunque, le brave persone dicevano: "Non è tuo".

Ho sentito la risposta in quella canzone che avevo dimenticato: "Non è tuo".

Ma lei cadrà in disamore, ti distruggerà - capisci.

La tua anima piangerà - la mia anima perdonerà, mia cara.

Coro:

E non sapevo, non sapevo come sarebbe stato, e sarà lo stesso.

E ho amato, e ricamato le lacrime della tela del sogno del destino.

E non sapevo, non sapevo come sarebbe stato, e sarà lo stesso.

E ho amato, e ricamato le lacrime della tela del sogno del destino.