Листопад - Таисия Повалий

Листопад — печальне диво, це журба дерев знову осінь у полон серця бере.

Так буває, опадає листя восени, так ранком опадають наші сни.

Тихо сльози опадають, тихо йде любов, мовчання — вирок більшості розмов.

Опадають наші роки тихо в сон-траву, я сни колишні бачу наяву.

Приспів:

Листопад загублених надій, неставшихся подій і нездійсненних та даремних моїх

мрій.

Мій сад до осені пустий, його давно покинув ти і заміта сліпа печаль твої сліди.

Не пиши листів прощання — я прощаю все, нас доля, наче листя, рознесе.

Не кидай на вітер слово — птахом полетить у неба бірюзового блакить.

Приспів:

Листопад загублених надій, неставшихся подій і нездійсненних та даремних моїх

мрій.

Мій сад до осені пустий, його давно покинув ти і заміта сліпа печаль твої сліди.

Осінь серце полонила, та не назавжди, про листопад колись згадаєш ти.

Як журилися дерева в розставання час, як осінь раптом розлучила нас.

Приспів:

Листопад загублених надій, неставшихся подій і нездійсненних та даремних моїх

мрій.

Мій сад до осені пустий, його давно покинув ти і заміта сліпа печаль твої сліди.

Novembre è un triste miracolo, questo dolore degli alberi cattura di nuovo l'autunno.

Succede che le foglie cadano in autunno, quindi al mattino cadono i nostri sogni.

Silenziosamente le lacrime scendono, l'amore se ne va in silenzio, il silenzio è il verdetto della maggior parte delle conversazioni.

I nostri anni cadono tranquillamente nell'erba dei sogni, vedo ancora i sogni nella realtà.

Coro:

Novembre di speranze perdute, eventi mancati e miei irrealizzabili e futili

sogni.

Il mio giardino è vuoto fino all'autunno, l'hai lasciato molto tempo fa e una pista cieca ha spazzato via le tue tracce.

Non scrivere lettere d'addio - perdono tutto, il destino ci spazzerà via come foglie.

Non lanciare la parola al vento: un uccello volerà nel cielo blu turchese.

Coro:

Novembre di speranze perdute, eventi mancati e miei irrealizzabili e futili

sogni.

Il mio giardino è vuoto fino all'autunno, l'hai lasciato molto tempo fa e una pista cieca ha spazzato via le tue tracce.

L'autunno ha affascinato il cuore, ma non per sempre, un giorno ricorderete novembre.

Come si addoloravano gli alberi al momento della partenza, come l'autunno improvvisamente ci separò.

Coro:

Novembre di speranze perdute, eventi mancati e miei irrealizzabili e futili

sogni.

Il mio giardino è vuoto fino all'autunno, l'hai lasciato molto tempo fa e una pista cieca ha spazzato via le tue tracce.