Ой, там на горі - Таисия Повалий

Ой, там на горі, в шовковій траві, ой, там сиділа пара голубів.

Цілувалися, милувалися, сизими крильми обнімалися.

Ой, десь узявся мисливець-стрілець, голуба убив, голубку зловив.

Додому приніс, додолу пустив, насипав пшіньця й водиці налив.

Голубка не їсть, голубка не п'є, та все на ту гору плакать літає.

Ой єсть у мене сімсот голубів, літай-вибирай, може ж та є й твій.

Я вже літала, вже й вибирала, нема такого, як я кохала.

Хоч пір'я й таке, й такий пушок, а як загуде, не той голосок, а як загуде,

не той голосок.

Oh, lì sulla montagna, nell'erba di seta, oh, c'erano un paio di piccioni.

Si baciavano, ammiravano, si abbracciavano con le ali azzurre.

Oh, da qualche parte un cacciatore di arcieri ha preso il sopravvento, ha ucciso un piccione, catturato una colomba.

Lo portò a casa, lo lasciò andare, versò grano e versò acqua.

La colomba non mangia, la colomba non beve, ma tutti volano su quel monte a piangere.

Oh, ho settecento piccioni, vola, scegli, forse è tuo.

Ho già volato, ho già scelto, non esiste una cosa che ho amato.

Sebbene le piume siano tale e tale lanugine, e come suonerà, non quella voce, ma come suonerà,

non quella voce.