Помаранчеві сни - Тік

Вона, різала пальці

Як стрибала з вікна.

Вона, в помаранчевих снах

Блукала сама.

А він, заховавшись під сніг.

Помаранчами мерзлими

Жбурляв їй у слід.

Вони, ніби різні човни.

Пливли у своїх думках,

Щоб потім піти

По пустих берегах.

Та настала ніч, коли падали зорі

І сльози котилися щирі й прозорі.

А на ранок згадають вони

Лиш помаранчеві сни.

Розбиваючи день поцілунками неба

Ти відверто шепочеш, благаєш, не треба

В тім немає твоєї вини

Це ж помаранчеві сни.

Чому?

я ніяк не збагну.

Розбиваючи день об стіну.

У безодню викидаєш

Себе одну.

Si è tagliata le dita

Mentre saltava fuori dalla finestra.

Lei è nei sogni arancioni

Vagò da sola.

E lui, nascosto sotto la neve.

Le arance sono congelate

L'ha gettata sulle orme.

Sono come barche diverse.

navigato nei loro pensieri,

Per poi partire

Su sponde deserte.

Ma venne la notte quando caddero le stelle

E le lacrime erano sincere e trasparenti.

E al mattino si ricorderanno

Solo sogni arancioni.

Rompendo la giornata con i baci del cielo

Sussurri apertamente, implori, non devi

Non è colpa tua

Questi sono sogni arancioni.

Come mai?

Non capisco.

Rompere la giornata contro il muro.

Lo getti nell'abisso

Io stesso.