SOSюра - Тік

Вона не любила Шекспіра,

Вона не читала сонети.

В неї не було Ромео, –

Вона була не зовсім Джульєтта.

Приспів:

Вона полюбляла читати Сосюру перед сном (2)

А бувало її кортіло,

Щоб хтось постукав і зайшов пішком в тіло

Душу зігрів теплом.

Приспів

Пацани не ведуться на веселий розврат

Вони просто вечорами шукають любов.

Плюють на гуманність і на культуру

Так нахабно заставляють читати Сосюру.

Приспів

Люблю весну!

Та хто її не любить,

Коли життя цвіте, як пишний сад.

І мов у сні шепочуть листя губи,

І шлють квітки солодкий аромат... Але

Приспів.

Non le piaceva Shakespeare,

Non leggeva sonetti.

Non aveva Romeo, -

Non era esattamente Giulietta.

Coro:

Amava leggere Saussure prima di coricarsi (2)

E c'erano le sue cortecce,

Quel qualcuno ha bussato ed è entrato nel corpo

Ha riscaldato la mia anima con calore.

Coro

I ragazzi non sono portati a un'allegra dissolutezza

Cercano solo l'amore la sera.

Sputano sull'umanità e sulla cultura

Così sfacciatamente costretto a leggere Saussure.

Coro

Amo la primavera!

Ma chi non la ama,

Quando la vita fiorisce come un giardino lussureggiante.

E come in sogno sussurrano le foglie delle labbra,

E i fiori mandano un dolce aroma... Ma

Coro.