Solitude - Drudkh

Думи мої, думи мої,

Лихо мені з вами!

Нащо стали на папері

Сумними рядами?..

чом вас вітер не розвіяв

В степу, як пилину?

Чом вас лихо не приспало,

Як свою дитину?..

Бо вас лихо на світ на сміх породило,

Поливали сльози… чом не затопили,

Не винесли в море, не розмили в полі?..

Не питали б люди — що в мене болить?

Не питали б, за що проклинаю долю,

Чого нуджу світом?

«Нічого робить»…

Журбою

Не накличу собі долі,

Коли так не маю.

Нехай злидні живуть три дні -

Я їх заховаю,

Заховаю змію люту

Коло свого серця,

Щоб вороги не бачили,

Як лихо сміється…

Нехай думка, як той ворон,

Літає та кряче,

А серденько соловейком

Щебече та плаче

Нишком — люди не побачать,

То й не засміються…

Не втирайте ж мої сльози,

Нехай собі ллються,

Чуже поле поливають

Щодня і щоночі,

Поки попи не засиплють

Чужим піском очі…

I miei pensieri, i miei pensieri,

Guai a me con te!

Perché sono rimasti sulla carta

Righe tristi? ..

perché il vento non ti ha portato via

Nella steppa, come una segatura?

Perché notoriamente non hai dormito,

Come sta il tuo bambino? ..

Perché la calamità del mondo ti ha fatto ridere,

Lacrime innaffiate... perché non allagate,

Non ha portato fuori in mare, non ha lavato via nel campo? ..

La gente non chiederebbe - cosa c'è che non va in me?

Non chiederei perché maledico il destino,

Perché mi manca il mondo?

"Non fa nulla"

Tristezza

Non prenderò il mio destino,

Altrimenti.

Lascia che i poveri vivano tre giorni -

li nasconderò,

Nasconderò il serpente feroce

Intorno al tuo cuore,

che i nemici non hanno visto,

come ride il male...

Lascia che il pensiero, come quel corvo,

vola e piange,

E di cuore un usignolo

Cinguetta e piange

Nishkom: le persone non vedono

Non rideranno nemmeno...

Non asciugarmi le lacrime,

Lascia che si versino,

Il campo di un altro è irrigato

Ogni giorno e ogni notte,

Finché i sacerdoti non si addormentano

Occhi di sabbia alieni...