Where Horizons End (Там, де закiнчуються обрiї) - Drudkh

Легко і ясно лежати з пробитими грудьми

В травах поплутаних, в росах на вогкій землі.

Так всевидюче-спокійний мій сон непробудний.

Брови розкинулись вільно на рівнім чолі.

Довго-бо йшли ми крізь доли, і гори, і кручі;

Світ не радів нам, упертим, бундючним і злим, —

Лінії завжди ламались суворо й рішуче,

Барви навколо лягли камінням важким,

Шкуру й волосся нам теж переситила барва.

Риси суворі на видах врізьбили бої.

…Легко і ясно лежати в поплутаних травах…

Трави і квіти візьмуть собі барви мої.

È facile e chiaro sdraiarsi con un petto trafitto

Nell'erba aggrovigliata, nella rugiada sul terreno umido.

Così onniveggente e calmo il mio sonno non è sveglio.

Le sopracciglia si allargano liberamente su una fronte dritta.

Per molto tempo abbiamo camminato attraverso le valli, le montagne e le scogliere;

Il mondo non ha gioito per noi, ostinato, ribelle e malvagio, -

Le linee sono sempre state interrotte severamente e con decisione,

I colori intorno erano pietre pesanti,

Anche la nostra pelle e i nostri capelli erano saturati di colore.

Caratteristiche rigorose sulle battaglie scolpite dalle specie.

... Facile e chiaro da sdraiare nell'erba aggrovigliata...

Erbe e fiori prenderanno i miei colori.