Маки червоні - Таисия Повалий, Иосиф Кобзон

Гей… гей-го… гей-го… гей-го…

Гей… гей-го… гей-го… гей-го…

Цвiт навеснi i з юних лiт, цвiт дивних снiв,

Краса землi привiтно так, серце, зоря, червоний мак.

Приспiв:

Маки червонi, юначе безсоння — кохання першого прощальний знак.

Квiтнуть, зорiють, як раннi надiї, той цвіт нев’янущий горить у нас.

Маки червонi, вогні на перонi, вiдходить поїзд у далеку путь.

Нашi стрiчання i розставання ти не забудь, кохана, не забудь.

Нашi стрiчання i розставання ти не забудь, кохана, не забудь.

Ти повертай стежки назад, не облiтай, цвiти як сад!

У височiнь промiння сiй, мак — чарiвник, юначих мрiй.

Приспiв:

Маки червонi, юначе безсоння — кохання першого прощальний знак.

Квiтнуть, зорiють, як раннi надiї, той цвіт нев’янущий горить у нас.

Маки червонi, вогні на перонi, вiдходить поїзд у далеку путь.

Нашi стрiчання i розставання ти не забудь, кохана, не забудь.

Нашi стрiчання i розставання ти не забудь, кохана, не забудь.

Знай, мила, знай: хай мчать лiта, квiтка душi не облiта.

У вечори і днi розлук прийде вона до твоїх рук.

Приспiв:

Маки червонi, юначе безсоння — кохання першого прощальний знак.

Квiтнуть, зорiють, як раннi надiї, той цвіт нев’янущий горить у нас.

Маки червонi, вогні на перонi, вiдходить поїзд у далеку путь.

Нашi стрiчання i розставання ти не забудь, кохана, не забудь.

Нашi стрiчання i розставання ти не забудь, кохана, не забудь.

Ти не забудь, ти не забудь, ти не забудь.

Gay... gay vai... gay vai... gay vai...

Gay... gay vai... gay vai... gay vai...

Cvit navesni i z junih lit, cvit divnih sniv,

La bellezza della terra è così, cuore, alba, papavero rosso.

Contributo:

Papaveri rossi, insonnia da giovane - amore del primo segno d'addio.

Sboccia, alba, come le prime speranze, quel fiore che non appassisce arde in noi.

Papaveri rossi, luci sul binario, il treno fa molta strada.

Non dimenticare i nostri zii e le separazioni, tesoro, non dimenticare.

Non dimenticare i nostri zii e le separazioni, tesoro, non dimenticare.

Ritorni i punti, non traboccare, fiorisci come un giardino!

All'altezza del raggio brilla, papavero - un mago, sogni giovani.

Contributo:

Papaveri rossi, insonnia da giovane - amore del primo segno d'addio.

Sboccia, alba, come le prime speranze, quel fiore che non appassisce arde in noi.

Papaveri rossi, luci sul binario, il treno fa molta strada.

Non dimenticare i nostri zii e le separazioni, tesoro, non dimenticare.

Non dimenticare i nostri zii e le separazioni, tesoro, non dimenticare.

Sappi, cara, sappi: fa' volare la corsa, il fiore dell'anima non è allagato.

La sera ei giorni della separazione arriveranno nelle tue mani.

Contributo:

Papaveri rossi, insonnia da giovane - amore del primo segno d'addio.

Sboccia, alba, come le prime speranze, quel fiore che non appassisce arde in noi.

Papaveri rossi, luci sul binario, il treno fa molta strada.

Non dimenticare i nostri zii e le separazioni, tesoro, non dimenticare.

Non dimenticare i nostri zii e le separazioni, tesoro, non dimenticare.

Non dimentichi, non dimentichi, non dimentichi.