Blood - Drudkh

Гомоніла Україна,

Довго гомоніла,

Довго, довго кров степами

Текла-червоніла.

Текла, текла та й висохла.

Степи зеленіють;

Діди лежать, а над ними

Могили синіють.

Та що з того, що високі?

Ніхто їх не знає,

Ніхто щиро не заплаче,

Ніхто не згадає.

Тілько вітер тихесенько

Повіє над ними,

Тілько роси ранесенько

Сльозами дрібними

їх умиють.

Зійде сонце,

Осушить, пригріє;

А унуки?

їм байдуже,

Панам жито сіють.

Багато їх, а хто скаже,

Де Гонти могила, —

Мученика праведного

Де похоронили?

Де Залізняк, душа щира,

Де одпочиває?

Тяжко!

важко!

Кат панує,

А їх не згадають.

Гомоніла Україна,

Довго гомоніла,

Довго, довго кров степами

Текла-червоніла.

І день, і ніч гвалт, гармати;

Земля стогне, гнеться;

Сумно, страшно, а згадаєш —

Серце усміхнеться.

Тарас Шевченко

Homonila Ucraina,

pettegolezzi lunghi,

Lungo, lungo sangue nelle steppe

scorreva rosso.

Scorreva, scorreva e si asciugava.

Le steppe sono verdi;

I nonni mentono, e su di loro

Le tombe sono blu.

Allora che ne dici di essere alto?

Nessuno li conosce,

Nessuno piangerà sinceramente,

Nessuno ricorderà.

Solo il vento è tranquillo

Soffia su di loro,

Solo rugiada presto

Piccole lacrime

vengono lavati.

Il Sole sorgerà

drena, riscalda;

E i nipoti?

a loro non importa

Signori seminano segale.

Molti di loro, e chi lo dirà

La tomba di De Gaunt, -

Il martire dei giusti

Dove è stato sepolto?

Dove Zaliznyak, anima sincera,

Dove sta riposando?

Pesantemente!

duro!

Il carnefice regna,

E non saranno ricordati.

Homonila Ucraina,

pettegolezzi lunghi,

Lungo, lungo sangue nelle steppe

scorreva rosso.

E violenza diurna e notturna, armi;

La terra geme, si piega;

Triste, spaventoso e ricorda...

Il cuore sorriderà.

Tara Shevchenko