А тепер усе інакше - Аква Віта

Можемо зізнатись, хоч і сором нам:

Ми колись боялись гладити слона,

Ми колись боялись, що в засаді вій,

— Я — щурів кусючих.

— Я — кусючих змій.

А тепер усе інакше, інакше,

Просто, просто, просто навпаки.

А тепер усе інакше, інакше,

Просто, просто, просто навпаки.

А тепер усе інакше, інакше,

Просто, просто, просто навпаки.

Можемо зізнатись щиро і всерйоз:

Ми були маленькі і боялись гроз,

Ми також боялись хижих павуків,

— Я — жінок чарівних.

— Я — чоловіків.

Ми колись боялись, що гріха таїть,

Сам-на-сам лишатись, ну хоча б на мить,

Ми колись боялись гострих почуттів.

— Хоч їх вона хотіла.

— Та і він їх хотів.

Possiamo ammettere, anche se ci vergogniamo:

Avevamo paura di accarezzare un elefante,

Avevamo paura che alla base delle ciglia,

"Sono un topo che morde."

- Sono un serpente che morde.

E ora tutto è diverso, diverso,

Proprio, proprio, proprio il contrario.

E ora tutto è diverso, diverso,

Proprio, proprio, proprio il contrario.

E ora tutto è diverso, diverso,

Proprio, proprio, proprio il contrario.

Possiamo confessare sinceramente e seriamente:

Eravamo piccoli e avevamo paura dei temporali,

Avevamo anche paura dei ragni predatori,

- Sono donne affascinanti.

- Sono un uomo.

Una volta temevamo che il peccato fosse in agguato,

Essere lasciato solo, beh, almeno per un momento,

Avevamo paura dei brividi.

- Anche se lei li voleva.

- Sì, e li voleva.