Чекаю - Аква Віта

Вода така бездумна і блакитна.

Надворі вересень, а небо наче в квітні.

Пожовкли спогади, зів'яли давні мрії.

І всі бажання, як одне, у мить згоріли.

Приспів:

Чекаю!

Чекаю!

Чекаю, кого — не знаю.

Чекаю!

Чекаю!

Чекаю, бо так бажаю.

Четвертий день думки дощу чекають.

Не п’ють, не сплять, не плачуть, не співають.

У них, мабуть, обітниця мовчання.

Що робить з нами кляте це чекання?

Летять птахи чи з дому, чи додому

І розчерком пера знімають втому.

Каміння спить, як спляча королева.

Навколо вартові - сліпі дерева.

L'acqua è così sconsiderata e blu.

Settembre è fuori e il cielo è come aprile.

I ricordi ingiallivano, i vecchi sogni sbiadivano.

E tutti i desideri, come uno, bruciarono in un istante.

Coro:

Sto aspettando!

Sto aspettando!

Sto aspettando, non so chi.

Sto aspettando!

Sto aspettando!

Sto aspettando perché voglio.

Il quarto giorno aspettano pensieri di pioggia.

Non bevono, non dormono, non piangono, non cantano.

Probabilmente hanno fatto voto di silenzio.

Cosa ci fa questa dannata aspettativa?

Gli uccelli volano da casa o da casa

E il tratto della penna allevia la fatica.

Stones dorme come una regina addormentata.

Intorno alla guardia ci sono alberi ciechi.